Уже протягом кількох років на Закарпатті триває юридичний конфлікт, стосовно будівництва найбільшого курорту на території Європи – Свидовець. Екологи та активісти громадського руху виступають проти такого будівництва, вважаючи його потенційною загрозою для водного балансу Карпат. Вони залучили міжнародні організації до дослідження цього питання і оприлюднили відповідний звіт. Що ж саме висвітлюється у цьому документі та яка роль в цій ситуації відводиться Ігорю Коломойському? Які погляди має Закарпатська обласна державна адміністрація та яке ставлення до цього питання виявляють місцеві мешканці?
Відповідно до проекту, запланованого для реалізації на території Закарпатської області, можливо буде зведено гірсько-лижний курорт, який, можливо, стане одним з найбільших у Європі. В рамках цього планування передбачається створення туристичного комплексу, який зможе приймати близько 28 тисяч відпочивальників. У комплексі планується збудувати 60 готелів, 120 ресторанів і навіть власний аеродром. Для зручності відвідувачів передбачено 23 підйомники, які допоможуть перевезти туристів на гору, та величезну мережу лижних трас протяжністю близько 230 кілометрів для спуску. Звісно, це сприятиме створенню значної кількості робочих місць та може сприяти збільшенню потоку туристів до України.
Проте, вибір місця для реалізації такого великого комплексу викликає питання. Зокрема, зауважують це екологи. Розмова йде про один з найвищих хребтів в українських Карпатах – Свидовець. На цьому місці збереглася первісна природа альпійського типу зі слідами давнього льодовикового покриву. Сам Свидовець є цінним природним резерватом не лише для України, а й для всієї Європи.
Отже, проти спорудження значного курортного комплексу на цьому місці виступають не тільки вітчизняні, а й міжнародні екологічні організації.
За даними екологів, проект комплексу загрожує знищенню унікальної природи Карпат, і плани щодо його будівництва були затверджені з порушенням встановлених норм.
Однією з основних проблем стає порушення балансу водного середовища. В разі реалізації комплексу, за попередженнями екологів, виникнуть загрози для гідрологічної системи Чорної Тиси та всього водного резерву регіону. Великий курорт такого розміру потребує значної кількості води, що призведе до створення водосховищ за заявленим проектом. За словами екологів, це може порушити природний розподіл води та природні гідрологічні процеси, що в результаті спричинить руйнування унікальної екосистеми Свидовця.
Ще одним важливим аспектом є питання забудовника та зв'язана з ним відповідальність за будівництво. За даними, отриманими від представників Тячівської та Рахівської районних державних адміністрацій, спорудження "ТГК Свидовець" – це повністю ініціатива державного рівня.
Проте, представники активістського руху, що вступають за збереження екосистеми Свидовця, ставлять це питання під питання.
Звіт Фонду імені Бруно Мансера
18 червня в Києві був представлений аналітичний звіт Швейцарського Фонду імені Бруно Мансера. Згідно з висновками авторів цього звіту, встановлено зв'язок будівництва комплексу на горі Свидовець з ТОВ "Скорзонера", яке приписують колам олігарха Ігоря Коломойського.
Як зафіксовано в доповіді, не державні структури, а самі інвестори насправді визначають керівництво проектом будівництва гірського масиву Карпат.
Так, відповідно до депутатського звернення Остапа Єднака, Тячівська районна державна адміністрація відповіла, що 21 квітня 2017 року на основі запиту ТОВ "Скорзонера" було прийнято рішення про розробку детального плану Свидовецького туристичного комплексу.
Автори доповіді вказують на те, що дана компанія перебуває у власності відомих українських олігархів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також має зв'язок з групою "Приват". Це твердження вказує на те, що саме ця компанія є відповідальною за реалізацію проекту будівництва великого курорту. Тим не менше, місцева влада в Закарпатті неодноразово заперечувала наявність інвестора на цьому етапі проекту.
Також доповідь надає інформацію про створення компанії "Скорзонера-Закарпаття" у 2016 році, ймовірно, створеної з метою реалізації нового туристичного комплексу, який планується будувати на території Тячівського та Рахівського районів. Власником цієї компанії є ТОВ "Буковель" з 99% часткою та Іван Маковійчук з 1% часткою.
За інформацією Deutsche Welle, з 2012 року Ігор Коломойський також є основним власником австрійського гірськолижного курорту "Semmering". Проте, сам олігарх ніколи публічно не висловлювався стосовно діяльності чи планів на будівництво гірськолижних курортів.
Важливий акцент в доповіді робиться на особах, пов'язаних з Ігорем Коломойським – Олександрі Шевченку та Юрію Добровольському, які брали участь в управлінні гірськолижними курортами, зокрема Буковелем в Карпатах та "Semmering" в Австрії. Вони, згідно з висновками екологічних дослідників, активно сприяли в реалізації проекту забудови карпатських гір у відповідних регіонах.
Стурбованість екологічних активістів Фонду імені Бруно Мансера, висловлена у доповіді, також відноситься до відкритих кримінальних справ, пов'язаних із власниками компанії "Скорзонера". Особлива увага приділяється Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, а також їхнім пов'язаним підприємствам, які зазнали ініціювання судових та кримінальних проваджень, зокрема у справі про відмивання коштів з ПриватБанку.
"Юридичні проблеми промоутерів гірськолижного курорту «Свидовець» ставлять під питання, їхню надійність як партнерів для масштабного проекту з виділенням 1430 га державних земель та загальних інвестицій на суму від декількох сотень мільйонів до одного мільярда доларів США", – підкреслюють висновки звіту.
Справа Свидовця
Юрій Добровольський представив проект "Свидовець" у селі Бистриця, курував громадські слухання щодо проекту в Чорній Тисі та виступав координатором проекту і представником Закарпатської обласної державної адміністрації під час круглого столу у місті Ужгороді. Олександр Шевченко, колишній директор ТОВ "Буковель", спілкувався з керівниками лісового господарства Закарпатської та Івано-Франківської обласних державних адміністрацій для детального обговорення планів стосовно будівництва нового курорту.
Ідею побудови великого курорту спочатку висловив колишній керівник Закарпатської області Геннадій Москаль у липні 2016 року. На той момент він наголосив, що такий новий туристичний комплекс сприятиме розцвіту туризму в Закарпатті, згадуючи можливого інвестора – власників ТОВ "Буковель".
Проте, з часом органи місцевої влади, а саме Тячівська та Рахівська РДА, взяли на себе роль замовників детального плану, і згадки про конкретних інвесторів зникли. За проектом, на горах Свидовецького масиву планувалося побудувати курорт, що зможе приймати 28 тисяч відпочиваючих і створити 5 тисяч робочих місць для місцевого населення. Крім гірськолижних трас, планувалося створити сотню готелів, спа-центрів, басейнів та аеродрому.
Уже у 2017 році в селах Ясіня та Чорна Тиса відбулися громадські слухання щодо проекту, а 15 травня того ж року було затверджено детальний план території (ДПТ) для реалізації комплексу. Подальші слухання відбулися в селі Лопухів. Після цього троє місцевих депутатів подали позов до суду через неповідомлення місцевих жителів про дату слухань, що призвело до малої кількості учасників. Як наслідок, багато не змогли ознайомитися з проектом ДПТ.
У січні 2018 року Закарпатський окружний суд скасував розпорядження РДА, але представники місцевих районних адміністрацій швидко оскаржили це рішення та виграли апеляцію в Львівському адміністративному суді. Екологи та активісти в червні минулого року звернулися до Верховного суду, де наразі чекають на назначену дату розгляду справи. Водночас, Закарпатська ОДА замовила екологічну оцінку впливу, яка є необхідною для будівництва об'єктів.
Згідно з публічною кадастровою картою України, землі Свидовецького масиву належать державі.
Слід пам'ятати, що протягом останніх двох років українські та міжнародні незалежні екологи та природоохоронні організації виступають проти проекту. Основні аргументи залишаються незмінними: розпорядження на розробку проектної документації та детальних планів територій приймались з порушеннями, будівництво може порушити міжнародні природоохоронні угоди, а вплив комплексу може негативно вплинути на екосистему не лише українських Карпат, а й на весь регіон Східних Карпат. Тим не менше, значна кількість мешканців сіл, які межують з майбутнім курортом, підтримують ідею будівництва та вірять у його економічний потенціал.
