Дисклеймер
Цей матеріал є об'єктивною інтерпретацією автора на основі наявної інформації на момент його написання. Автор не несе відповідальності за можливі помилки або неточності в тексті. Інформація взята з відкритих джерел. Читачі повинні самостійно перевіряти факти, перш ніж приймати їх на віру. Будь-які висновки в тексті є суб'єктивним баченням автора
Історична довідка
Як все почалось? Жінки виходили на мітинги, щоб продемонструвати світу, що вони теж є цінними, здатними здобувати освіту, працювати в різних сферах і голосувати на виборах.
Настрої суспільства і обставини сприяли змінам, тому ці дії були успішними. Сьогодні, завдяки тим подіям,жінки, мають все те, чого нам не було раніше: можливість обирати професію і навчатися в університеті, працювати і розвивати кар'єру, володіти майном, керувати автомобілем, одружуватися або не одружуватися, виборче право і, мабуть, багато іншого.
І здавалося б, варто зупинитись після отримання рівних можливостей у всіх сферах, але феміністичний рух досі живий. Та все більше ми бачимо фемінізм, який бореться не за права жінок, а проти чоловіків на всій планеті.
Замість того, щоб жити разом, покращувати себе і свої досягнення, жінки часто звинувачують чоловіків і скаржаться на патріархальний та несправедливий до жінки світ. Дуже часто зустрічаються відверті маніпуляції фактами або ж їх спотворення повне, або часткове
Права жінок - архаїзм. На часі права людей
Фемінізм сьогодні піднімає деякі, без перебільшення, надзвичайно важливі теми: Сексизм, насилля в сім'ї, згвалтування. Та чи дійсно з насиллям в сім'ї стикаються тільки жінки? Чи із сексизмом, сексуальними домаганнями?
Коли чоловік наважиться розповісти про домагання з боку жінки, хтось сприйме це серйозно? Чи приклади домашнього насильства? Суспільство, як правило, менше визнає домашнє насильство проти чоловіків, ніж проти жінок, що може стати ще однією перешкодою для чоловіків, які спробували б висловити свою ситуацію. Вони, здебільшого, стикаються з соціальною стигматизацією щодо уявної відсутності у них мачизму чи іншого приниження їхньої маскулінності. Тож пропоную розібратись з цим докладно.
Насилля з боку інтимного партнера
У національному дослідженні насильства в сім'ї США 1975 року, проведеному Мюрреєм А. Страусом і Річардом Дж. Геллесом на національно репрезентативній вибірці з 2146 сімей, було виявлено, що 11,6% жінок і 12% чоловіків стикалися з будь-яким виглядом насильства з боку інтимного партнера протягом останніх дванадцяти місяців. Також 4,6% чоловіків і 3,8% жінок зазнавали "жорстокого" насильства з боку інтимного партнера.
Також у Сполучених Штатах Національне дослідження коморбідності за період 1990-1992 років показало, що 18,4% чоловіків і 17,4% жінок стикалися з легким насильством з боку інтимного партнера, а 5,5% чоловіків і 6,5% жінок зазнавали серйозного насильства з боку інтимного партнера.
Канадське загальне соціальне дослідження 2000 року показало, що з 1994 по 1999 рік 4% чоловіків і 4% жінок зазнавали насильства з боку інтимного партнера у стосунках, у яких вони все ще були залучені. 22% чоловіків і 28% жінок зазнавали насильства з боку інтимного партнера у стосунках, які вже закінчилися, і 7% чоловіків і 8% жінок зазнавали насильства з боку інтимного партнера в усіх стосунках, як минулих, так і теперішніх.
Прикладів подібних досліджень можна приводити ще. Але висновок з них можна зробити доволі однозначний. Чоловіки і жінки стикаються з домашнім насильством приблизно в однаковій мірі. Але!
Велике і жирне АЛЕ:
Насильство з боку інтимного партнера з боку чоловіка проти жінки викликає значно більше страху та серйозніших травм, ніж насильство з боку жінки над чоловіком, що очевидно.
АЛЕ №2
В суспільстві існує певний ступінь соціокультурного сприйняття агресії жінок проти чоловіків на відміну від загального засудження агресії чоловіків проти жінок. Спробуйте загуглити картинки "домашнє насильство". Майже всі результати зображують агресивного, розлюченого, неадекватного чоловіка та перелякану жінку. У соціальних рекламних роликах, що виробляються за гроші всіх платників податків, зазвичай демонізують чоловіків. У соціальній рекламі проти домашнього насильства, агресором показують чоловіка, а жінку — завжди жертвою. Хоча страждають від домашнього насильства чоловіки і жінки приблизно в однаковій мірі (посилаюсь на дослідження вище). Чи справедливо це? Питання риторичне.
Сексуальна об'єктивізація
Сексуальна об'єктивація - це ставлення до іншої людини виключно як до засібу сексуального задоволення. Сексуальний об'єкт - це людина, яку розглядають як об'єкт для досягнення сексуального задоволення. Поняття сексуальної об'єктивації та, зокрема, об'єктивації жінок, є важливою ідеєю в феміністській теорії та похідних від фемінізму психологічних теоріях
Сексуальної об’єктивізації чоловіків не існує?
Зараз жінки в Україні відображають той самий світ, який в основному фемінізм визначає як чоловічий: вони відверто обговорюють аспекти фізичної привабливості та сексуальність чоловіків. І знаєте, що цікаво? Вже мало хто з жінок соромиться цього. Жінки почали відверто говорити про сексуальні відносини. Жінок цікавить, як саме кожна з них відчула сексуальне приваблення до того чи іншого чоловіка, який крок був зроблений першим, і які події розвивалися далі...
Жінки так само сексуально об'єктивізують чоловіків, розглядаючи їх як об'єкти для сексуального задоволення. Це стає нормою, оскільки зараз 2024 рік. Жінки намагаються бути або виглядати відкритими та прогресивними. Жінки все ж часто бажають легких відносин і іноді шукають тільки сексуального задоволення без зв'язку.
Ми різні - ми рівні
Гендерні квоти
Перемога гендерної асиметрії - ідея дещо утопічна, та до цього варто прагнути. Привілеюючи одну групу суспільства, ми можемо дискримінувати іншу. Яскравий приклад - гендерні квоти.
Найкращий світовий досвід каже, що участь жінок у суспільно-політичному житті має збільшуватись. І виникають глибокі дискусії про необхідність гендерних квот. Але гендерні квоти, за своєю суттю, і є дискримінації, що суперечить загальним принципам рівності.
У нашому суспільстві квоти можуть здатися єдиним простим рішенням для швидкого збільшення кількості жінок у державному управлінні та депутатському корпусі. Однак існують серйозні проблеми, оскільки в деякий момент загальні права людини починають суперечити правам жінок. Таке формулювання, як "права жінок", може виглядати як певний вид цивілізаційного компромісу, оскільки всі люди повинні мати рівні права і свободи без відмінностей.
Права батьків
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною був прийнятий лише в 2021 році. До цього батько дитини не мав рівних з матір'ю юридичних прав на дитину. Не мав права на відпустку по догляду за дитиною, скорочену тривалість робочого для і т.д.
Також існує проблема упередженості судів при встановлені опіки над дитиною на користь матері.
Пенсійний вік
З 1 квітня 2021 року мінімальний пенсійний вік для жінок збільшився до 60 років - це останнє підвищення віку у рамках змін, ухвалених у 2011 році. Лише в 2021 році чоловіки були урівняні з жінками в праві на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Але в світі залишається стійка тенденція, до того, що пенсійний вік чоловіків вищий за жіночий, при тому що середня тривалість життя у чоловіків, менша на 8-10 років, залежно від країни. Очікувана тривалість життя чоловіка на пенсії в Україні 2-3 роки...
Військовий обов'язок
Питання максимально дискусійне. У більшості країн обов'язок проходити обов'язкову військову службу визначається виключно для чоловіків. З'являється абсолютно незрозумілий поділ за статевими ознаками. Десятиріччями суспільство бореться за рівні права чоловіків і жінок.
...У воюючій країні, такій як Ізраїль чи Україна чоловіки і жінки мають на рівних служити у збройних силах. Немає бути ніяких статевих обмежень. І не мається на увазі бойова діяльність. Величезна кількість функцій. Обов'язок захисту держави не може залежати від статі. Тим більш коли тридцятимільйонна держава воює із статридцятимільйонною. У нас є жінки і чоловіки з 18 до 60 років. Якщо чоловік може піти в декретну відпустку він може виховувати дитину. ... Одні не можуть виїхати за кордон і якщо вони виїжджають - вони ухилянти, а інші можуть собі виїжджати і повертатися, і публікувати свої фотографії з подорожей чи виїздів тому що вони жінки. Якщо я жінка, чому б мені не відпочити в Парижі? А якщо я побачила чоловіка в Парижі з українським паспортом, то це - мерзотник і ухилянт. В. Портніков
Не знаю, на скільки правильно, доцільно і етично вводити обов'язковий призив на військову службу для жінок, але варто чітко декларувати, що це - несправедливість.
Висновки
Я підтримую рівність прав для всіх: коли говоримо про сексизм, ми звертаємо увагу на випадки, коли він виявляється проти чоловіків також; коли мова йде про випадки насильства в сім'ї, ми ставимося до цього з усією серйозністю, незалежно від того, з ким це сталося.
Тоді ми зможемо говорити про рівність і права. Бути чоловіком у світі фемінізму складно. Варто перестати перетворювати нашу боротьбу в війну з уявними монстрами, не шукати в усьому прихованого насильства, а почати боротьбу за права людей, незалежно від статі?
